/Files/images/kruti/Крути2.jpg/Files/images/kruti/Крути1.jpg

Крути - лінійна станція, де не зупиняються швидкісні поїзди, а за крок від вокзалу, за десятком скромних сільських хат, розстелилися поля, покраяні на прямокутники лісосмугами. І лише в пам’яті старожилів зберігся відгомін колишніх днів. Та ще в архівах на сторінках пожовклих від часу газет. Одна із них - «Черниговское слово» у листопаді 1910 року помістила матеріал із промовистою назвою «О пользе железной дороги Чернигов - Круты». У публікації говорилося: «Милостью общества Московско-Киево-Воронежской железной дороги Чернигов наш несколько лет тому назад был, как известно, приобщен к мировой культуре проведением узкоколейной железнодорожной ветви Чернигов - Круты. Правда, слабый писк Чернигов-Пырятынского локомотива едва ли способен спугнуть спящею на дороге курицу, а скорость движения не далеко опередила свой прототип - телегу, запряженную украинскими быками».

Але то вже сива історія. Нині Крути - це головний хід, на якому міжстоличний пасажирський експрес розвиває швидкість 160 кілометрів на годину. Вузькоколійку, яка з’єднувала Крути з Черніговом і Пирятином, давно розібрано, і вже ніхто не покаже, де стояло оборотне локомотивне депо. Щоправда, у війну фашистська авіація Крути бомбардувала не менше Ніжина - на німецьких картах станція ще залишалася вузловою.

Є ще одна сторінка нашої історії, пов’язана із Крутами. Це - бій київського студентського загону в січні 1918 року. На місці нерівного поєдинку студентів із переважаючими більшовицькими силами встановлено пам’ятний хрест і колону-пам’ятник. Сюди вже більше десятиліття з’їжджаються патріоти зі всієї України, аби вклонитися мужності й самопожертві юних героїв - героїв Крут.

Кiлькiсть переглядiв: 162

Коментарi